Wednesday, November 30, 2016

пост-київське

"І москаля нема,
Немає москаля,
Немає ніфіга вопше,
Сама сира земля,
Працює артилерія,
Єбашать пацани
Одним кацапом менше, 
А вторий насрав в штани..."

Хором співати усім підвалом Golden Gatу за 10 годин до вильту домів - то, погодтесь, святе! Взагалі, Пирятин Івана Семесюка і ко - то, певно, одна з кращих та еталонних подій укр виробництва (з тих, що мені відомо) за довгий час. Рекомендовано до вживання вживу!

Які були мої враження та відчуття від України? Та особливо жодних. Витріщався майже весь час на людей. Аби відволікти свій скептитизм від сюрреалізму навколишніх подій, які весь час прикривали зальопаною ширмою операційну в східному крилі дурдому.

Добре, що в першу чергу приїхав працювати. Ще краще, що працювати з друзями. Часу на шок, як і на сон, майже не лишалось.

Зустрівся зі своїми - з якими пройшли й через вогонь, й через прірви. Свої лишаються своїми, час марний. Час з ними - кращі моменти. Дякую.

Справді сподобався Львів. Всьо чотко! Тільки неясно, як все ж там люди живуть, маючи стільки відволікань навколо.

А загалом - все нормально. Гідру миттєво не зарубати. Все буде гуд.

Приїжджайте, краще, в гості.

P.S. трохи зарано поїхав, бо таку зраду на Андріївському недочекавсь!









2 comments:

  1. шось ти таке непонятне кажеш. лайф це гуд, лайф це грейт, лайф це анбеливбл. Головне, шо менше зради стало та жити по-новому почали.

    ReplyDelete
    Replies
    1. В цілому так і є і повністю згоден! Просто поділився тим осадом, шо не відпускає. Зазвичай я на повному оптимізмі))

      Delete