Saturday, February 20, 2016

за євробачення

Це шось у лісі здохло, що взагалі цей творчо-політичний конкурс талантів, про існування якого в укр дізнались лише після перемоги Руслани, має свій пост у блозі. Але цього року вперше маємо нагоду відправити не будь-кого кого вибере культурний кружок першого національного, а власноруч натиснувши відповідні клавіші телефонів посприяти вибору артиста, виконання якого не викликатиме фейспалм.

Взагалі-то, вважаю, час зараз особливий та співати пісень конкурсного формату не дуже хочеться. Тішить, що у фінал вийшли виконавці, які це також відчувають, та за кого не буде соромно - якщо вже наважились приймати участь, то давайте адекватно.

Окремо захоплює те, що розв'язку національного відбору розділяють друзі, які протягом майже усієї своєї кар'єри підтримували кожен кожного та навіть нині - вже опинившись у стані тимчасових конкурентів - шерили композиіцїї один одного.

Однією з улюблених команд сучасної укр сцени нового покоління є the Hardkiss. Вони вже кілька років перші, про кого я згадую у розповідях на цю тему та ділюся в плейлистах. Свого часу вони стали ковтком свіжого повітря серед буденості вітчизняних музикантів цього стилю.


Обрав би іх за замовчуванням. Але все ж саме ця пісня - то не формат їх стихії. Хоча в ній все й досконало. Вони славляться драйвом іншого настрою. Хай краще не зараз і не так. Ще буде краща нагода!

Після виступу бездоганної Джа я би бажав, щоб саме вона представляла Україну у міжнародному конкурсі цього року. Якщо хтось має сумніви - подивіться її інтерв'ю:


Неймовірно талановита із доволі приватною зворушливою піснею, для показу публіці якої нарешті настав час. Хотілося, щоби саме це почув європейській слухач з вуст кримчанки (!) зараз. Це унікальна нагода.

Як би гірко не було.